Війна принесла багато змін. Міграція
та зміна пріоритетів (від політичних до споживчих) змінила географію та обсяги
ринків (насамперед маються на увазі українські ринки). Усіх – від софту до
перукарських послуг. Також змінилися в більшості галузей, на кшталт ринку
найманих співробітників та ринку вакансій, ринку грошей . Гроші девальвують, крипто
валюти ще не викликають довіри, нерухомість може бути зруйнована в будь який
час.
Висновок: ринки треба заново
досліджувати та приймати нові управлінські рішення щодо бізнес-моделей та
маркетинг-міксу.
Міграція та зміна психологічного
стану людей трансформувала команди – состав команд, та відношення між людьми
зазнали змін. В знайомих нам людях і нас загострилися раніше згладжені риси
характеру – ми стали іншими. Хтось звільнився, на його місце прийшли незнайомці
і незнайомки. Хтось знаходиться в постійному стресі, а хтось на все диіиться «скрізь
пальці». Відповідно, всередині команд іде неабиякий переділ неформальної влади,
змінюється структура мотивації та неписані правила.
Висновок: треба починати бізнес
спочатку. Перезавантажити не тільки бізнес, але й свої уявлення про те, що ви
робите, для кого і с ким. І в цих умовах найкраще спрацьовує ігрове мислення,
ігрова культура.
Ігрове мислення в бізнесі.
Все перераховане вище звертає нас
до культури стартапів. Чому «стартап»?
Тому що стартап - це насамперед,
експеримент: або злетить і стане бізнесом, що стабільно зростає, або помре.
Стартап створює новий продукт або підхід на старому ринку, або переносить
бізнес-модель, що працює, з одного ринку на інший (тиндер-модель на ринок
рекрутингу, уберізація ринку оренди...).
Більшість українських бізнесів задовольняються
тим, що адаптують старий продукт до нових потреб старого ринку або заберуть
"нічийних" і "понаїхавших" клієнтів. Але цього мало, якщо є
амбіція про зростання та розвиток. Нині варто дозволити себе інакше мислити.
Ігрове мислення - оптимальний погляд на бізнес.
Війна несе два ключові феномени,
що складають головні ознаки будь якої гри - напругу та невизначеність.
Невипадково феномен Гри почав
осмислюватися перед Другою світовою і не дивно, якщо ігрове мислення знову
вийде у тренди, оскільки найкращим чином підтримує підприємницький тонус у
ситуації невизначеності та напруги.
Як мінімум, тому що бізнес гра - це
нормальний та природний спосіб соціалізувати агресію.
А також, навчання в ігровій
формі - це найбільш природний та
ефективний шлях розвитку людини та її здібностей.
Стартап-середовище
та ігрове мислення
Можна сказати, що в
стартап-середовищі домінує саме це "ігрове мислення", принципи якого
наступні:
1. Гра
вже є всередині нас, вона має біологічне коріння. Ми можемо дозволити їй розвернутися,
якщо будемо розвивати свої ігрові інстинкти.
2.
Гра, як і бізнес –
це завжди ризик. Якщо ви шукаєте безпечні рішення, це вже не зовсім бізнес, не
говорячи вже про гру. Починаєш грати – будь готовий програти.
3.
Гра – це творчість.
На протилежність рутинні, у ній мало автоматизмів, і тому вона включає та
потребує пошуку та застування творчих підходів.
4.
Гра ірраціональна -
вона вимагає грошей, часу, уваги,
енергії без гарантій окупності в матеріальному еквіваленті. Окупність можлива,
але вона не мета. Гроші не ціль, вони результат.
5.
У Грі є енергія, і
якщо ми дивимося на свій бізнес і не бачимо в ньому енергії для експерименту,
варто запитати себе, “чи не здохнув кінь”.
6.
У грі є напруга, і
є гармонія. Якщо те, що ми робимо прямо зараз, примітивізує, спотворює природне
або просто негарно – варто повернутися на момент початку викривлення, оскільки
ви, схоже, випали з гри. Виграє той, хто мислить та грає складно, продумує
багатоходівки. "Складно" не дорівнює "заплутано".
7.
Гравець знає своє
ігрове поле зі своїм часом та простором, швидкістю, навантаженістю подіями та
учасниками. У бізнесі ігрове поле – це ринок чи його ніша. І, мабуть, для
бізнесів, що склалися, є ще одна сутність, яку неможливо ігнорувати – власна
корпоративна культура. Інакше вона може стати джерелом руйнації.
8. Кожна
гра має правила. Знання правил - є запорукою перемоги . Знати та
використовувати правила, стати Гравцем, тобто Суб'єктом, а не Спостерігачем.
Тимчасово можна побути в ролі Спостерігача, вивчаючи правила та формуючи нові
цілі. Можна подумати, що правила диктує ринок, але це лише частково. Ринок
визначає умови, це динамічний фон, ігрове поле. Правила у бізнесі та громадському
секторі – просто загальнолюдські. І той, хто ігнорує правила – з гри вибуває.
Так, далеко не всі, хто думає, що грає – грає насправді. Таке трапляється
набагато частіше, ніж здається.
Спробуємо
зіграти. Що далі?
Бізнес Гра - це процес, під час
якого ми вчимося, намацуємо нові практики, знайомимося із собою та новими
гравцями, переходимо на нові рівні складності. Тобто вдосконалюємо та
трансформуємо себе, свої підходи та зв'язки. Досліджуємо бізнес моделі,
відшліфовуємо бізнес навички.
Добре зіграну гру хочеться, можна
і треба повторювати. Поступово, крок за
кроком вибудовуючи бізнес як соціальний та культурний процес.
----------------------
За матеріалами статті
Тетяни Жданової (Україна, Київ)
